Українська акторка Аліна Чебан, яка зіграла один із найемоційніших моментів у фільмі «Найкращі Вихідні», завжди була цілеспрямованою дівчиною, яка досягала усіх поставлених цілей.
Днями її героїня Аліса приїхала з Одеси на вихідні в столицю — усе заради того, аби нарешті почути слова підтримки від того, кого ідеалізувала довгі роки, ким щиро захоплювалася. Ми поговорили з Аліною Чебан про її героїню, дізналися про пригоди та виклики на знімальному майданчику, а також розпитали її про найкращі вихідні.
Можеш хоча б загально описати характер сцени? Що вона означає для твого персонажа?
Для персонажа це найбільш важлива та значуща подія. Вона тут повністю змінюється. Відбулись певні події після яких її ламає всередині, але саме після цього моменту вона стає зовсім новою людиною. Перероджуючись, вона починає бачити речі, які раніше не помічала. Вони були прямо перед нею, але очі відмовлялись бачити. Звісно їй боляче і погано в цей момент, але щоб була веселка, має піти дощик. (посміхається)
Зйомка виглядала досить важкою з технічної і психологічної точки зору — всюди рух, смажиться м’ясо, поряд проходить гучний концерт, випадкові перехожі дивляться на тебе.
Як вдалося передати настрій під час фільмування настільки чутливої сцену в таких умовах?
Насправді, ситуація додавала емоцій. Тому, що коли повз проходять люди, яким байдуже, у яких є своя окрема історія, ти поринаєш у це і відчуваєш себе самотньою в цілому світі, і це те, що відчуває Аліса в той момент. Коли ти бачиш людей, які зовсім не звертають на тебе увагу, проходять повз тебе, ти поринаєш в цю атмосферу, коли чутно вібрації в ухах, певний тиск — ти нічого не чуєш і не бачиш, ти просто йдеш вперед і весь світ обвалюється з кожним кроком. Крок і бум (прикладає руку до діафрагми) сюди. Ой, це неймовірне відчуття було. А ось щодо технічних моментів, можу сказати, що це дуже цікаво було. Ми спочатку знімали все на стеді-кам, відзняли всі кадри, і тут режисер підходить і говорить “пробач, але нам треба все перезняти на звичайну камеру”, і я думаю ... (карикатурно кричить від відчаю закривши обличчя руками) “Як?! Уже все пережито, як знову налаштуватися на це все?”....емоції все ж таки виснажують, але я відчула, що коли ми відзняли все на ручну камеру, то в мене з’явились зовсім інші відчуття, я знайшла в собі нові шляхи, щоб прийти до цього стану й стало навіть краще — і добре, що ми перезняли цю сцену. Результат вийшов значно глибший, ніж був до цього.
Sunsay ніби то спеціально грав найбільш драматичні пісні в ці моменти.
Так! (сміється) А ще Dakooka була!.. Я думала — вау!
Який у тебе акторський досвід і як ти перетнулася з Владом?
Досвід мінімальний, чесно кажучи, я буквально ніде не знімалась до того, як мене затвердили на роль в “Найкращих Вихідних”, я тільки вчилась в Ukrainian Film School — це кіношкола у складі FILM.UA Group, і все… які подарували мені чимало можливостей, на них мені справді вдалося розкритися. І мабуть тому, що я вчилася на цьому курсі, мене і побачив Влад. Під час проходження етапу “читання”, він сказав, що бачив, як я туди-сюди ходила по студії (а кіношкола ж знаходиться на її території). Він сказав, що відразу зрозумів, що Алісу маю зіграти я. І була в шоці, коли він мені це сказав і взагалі не зрозуміла, як це сталося — я його не бачила, а він мене якось помічав. А взагалі, взяти участь у кастингу мене запросила кастинг-директор цього фільму Олена Прилипко, яка, за сумісництвом, виступила в ролі кастинг-директорки серіалу “Пікнік”. І вона, одразу після того як мене затвердили на “Найкращі Вихідні”, покликала мене ще й на цей проєкт. Там теж вдалося отримати одну з головних ролей. Ось таке активне літо в мене вийшло: усе й одразу. Мені так подобається атмосфера коли ти завжди в дії, коли робиш те, що любиш.
Скільки тобі зараз років?
Дев’ятнадцять, ось нещодавно виповнилось.
І як тобі було одразу потрапити в творчий “дует” з Георгієм Хостікоєвим? Для тебе, мабуть, це ім’я ні про що не говорить, але для покоління твої батьків і родичів він — іменитий актор
Коли я його побачила, він мені відразу сподобався. Ми поспілкувались з ним, десь годину говорили про музику і про все на світі. У нас якось одразу виник контакт. Але я досить довго не усвідомлювала, що “Ось!.. Георгій!”. Це дуже й дуже хороша людина. Коли у нас була спільна сцена ми зовсім не виглядали як чужі люди. Ну, за сценарієм, ми звісно мали виглядати трохи відчуженими, але в нас виникла якась синергія, завдяки чому відбулася певна магія в цій сцені.
Який перший досвід повнометражного фільму?
Це в принципі мій перший досвід зйомок.
По твоїм відчуттям, експеримент вийшов вдалим?
Максимально! (посміхається) Я така щаслива: над фільмом працює дуже крута досвідчена команда, режисер, партнери…
Ти періодично пританцьовувала під музику на знімальному майданчику. Тобі це допомагає розслабитися або увійти у певний стан?
Дуже допомагає. Я майже все життя була пов’язана з музикою: з трьох років і по цей день танцюю (а це вже майже 16 років), і музика стала частиною мене. Я не уявляю себе без музики: співаю, граю на інструментах, пишу пісні. Мені це дуже допомагає налаштуватися. Наприклад, уявляючи персонажа, я вмикаю певну музику, яка в мене з ним асоціюється і витанцьовую її. Після цього мені набагато легше відчути його, у мене під час танцю народжуються певні жести цікаві, які можна потім використати для персонажа. (сором’язливо посміхається) Цікава річ, яку я знайшла для себе.
З якою піснею або жанром у тебе асоціюється цей фільм?
Мені дуже подобається пісня, яку підібрали для моєї сюжетної лінії — EPOLETS “Rock is Dead”. Я кожного разу, щоб налаштуватися, вмикала її. (посміхається) Вона чомусь дуже мені допомогла.
Ти говорила, що порізала пальці об гітару під час зйомок тизеру.
Ну там струни… їх послабили перед тим, як я мала трощити гітару. Ну я її розбила, потім дивлюсь “Опа, ручки мої…” Нічого серйозного, але всі пальці були в подрябинах. А коли розбивала вдруге, так вийшло, що не до кінця гітара розбилася й в один момент, у другому дублі, я підіймаю гітару і вона “летить” прямо мені в коліно.
Якими мають бути найкращі вихідні?
О, Боже! Найкращі вихідні… (втомлено посміхається) Щороку, у дитинстві, батьки водили мене кожного року в танцювальний табір, і це для мене були найкращі вихідні. Правда. Я в танцях настільки розкриваюсь і відпочиваю, для мене це суцільне задоволення. Там ми танцювали, у нас було по три, або навіть чотири репетиції на день, кожна тривалістю по півтори години. Це було просто неймовірно (киває схвально).
Мене віддавали на три зміни підряд, фактично три місяці, і просто кожен день ти так танцюєш (“качає” руками). Це дуже важко, але який кайф ти від цього отримуєш. Хочеться просто у танцювальний табір, щоб танцювати, танцювати і все… (мрійно посміхається). Найкращі вихідні довжиною в три місяці…що може бути краще?
Більше цікавих матеріалів можна прочитати на clutch.ua.
Підписуйтесь на наш youtube-канал Клатч Онлайн і Клатч Старс.
