Книгу під назвою «Єгипетська легенда. Коровхатеп» Святослав почав писати ще в 10 років. Його мама, Ксенія Ємець, згадує, що син постійно ходив і обурювався, що в будь-якій книзі, яку він відкриє, сюжет йому зрозумілий наперед. Одного разу він сказав, що вирішив сам написати книгу, і мама підтримала цю ідею.

Ми поспілкувалися зі Святославом, щоб дізнатися, як змінилося його життя після того, як він потрапив до Книги рекордів України.

Чому ти вирішив написати книгу? Розкажи про неї докладніше.

Я в дитинстві дуже любив читати, та й зараз люблю. Читати книжки мені чомусь було цікавіше, ніж дивитися телевізор. Особливо я обожнював Фентезі. Дракони, феї, орки, ельфи – все це було прикольним, і ставало в моїх очах ще краще, коли автор пояснював ідею і принцип світу, ідеології рас і їх культуру. Шість з хвостиком років тому я зрозумів, що хочу створити свою історію — світ, повний магії і цікавих, незвичайних ідей.

Прийшов до мами і сказав: "Мам, я напишу свою книгу!». Ось так все і почалося. Моя " Єгипетська Легенда: Коровхатеп» — це світ, де еволюція пішла іншим шляхом. Його населяють розумні прямоходячі тварини, які живуть, усвідомлюють світ і відчувають емоції як ми, люди. У моїй книзі від виду тварини залежить і її погляд на світ, ідеї і думки, а також, що важливо, магічна сила. Конфлікт між травоїдними і хижаками (але не класична ідея, де хижаки їдять травоїдних) — основна рушійна сюжетна лінія. Ще з давніх часів велася боротьба: обидві сторони билися, щоб вижити. У процесі еволюції, порозумнівши, звірі уклали мир. Але, з безглуздих причин, війна спалахнула з ще більшими оборотами.

Метою травоїдних було витіснити хижаків, щоб убезпечити себе. Але вони і не думали, що серед своїх нітрохи не безпечніше, ніж серед хижаків. Син одного з богів єгипетського пантеону, Африканський Бик Коровхатеп, фараон столиці Єгипту, народився смертним і без магічних сил. Однак, це не завадило йому відправиться в пригоду рятувати своїх друзів, свою любов і свій народ. "Єгипетська легенда. Коровхатеп» - це 2 книги в одній. Діти можуть читати її як пригода незвичайних героїв. Дорослі читачі зрозуміють викладені в ній ідеї, як наприклад про добро і зло і помилки їх тлумачення, негативний аспект расизму і безліч інших.

Як змінилося твоє життя після того, як ти потрапив до Книги рекордів України?

По-перше, я побачив себе по телевізору (сміється,- прим.ред).

По-друге, люди з мого оточення дали мені зрозуміти, що я - хороший приклад досягнення успіху. Це приємно, і разом з тим накладає додаткову відповідальність.

Плюс до всього, Я буду в одній книзі з Дімою Комаровим і Володимиром Зеленським, і це дало мені можливість на своєму досвіді відчути, що якщо діяти і не сидіти склавши руки, то можна випередити інших, досягти успіху і визнання. Це надихає діяти далі.

Тепер я повинен тримати планку успішного, цілеспрямованого підлітка. В іншому, я все також ходжу в школу, готуюся до ЗНО, іноді висловлююся словами, за які роблять зауваження (ну, ви зрозуміли), готуюся до вступу до вузу, малюю персонажів своєї книги і відпочиваю з друзями.

Чи планується продовження книги?

Так, і швидше, ніж я спочатку збирався. Читачі хочуть і просять продовження, тому, не дивлячись на те, що я у випускному класі, і потрібно готується до вступу,я приділяю більше уваги написанню, ніж планував спочатку.

Що б ти порадив підліткам, які про щось мріють (писати, співати і т. д.), але не наважуються навіть спробувати?

Порада проста, виходячи з мого особистого досвіду — робіть конкретні дії на шляху до своїх цілей. Помилка — це досвід. Краще зробити, помилитися, і спробувати знову, ніж, навіть не спробувавши, припускати " що може трапитися?». І головне — слухайте тільки себе. Страх сумніву і страх невдачі можна перемогти тільки конкретними вчинками. Я бажаю всім перемог.

Ще редакція Сlutch радить прочитати:

Топ-5 перекусів: корисна ситість під рукою