Доктор-алерголог і кандидат медичних наук Анастасія Левченко є одним з експертів Clutch. Читачі онлайн-журналу можуть звернутися з питаннями, що цікавлять до неї, а також лікарів, адвокатів і астрологів, щоб отримати відповідь від досвідченого фахівця, за посиланням.
Так, Левченко розповіла, чи можна вилікувати цей вид алергії і жити зі своїм вихованцем без неприємних симптомів.
Що саме викликає алергію?
Чхання та закладений ніс, сльозотеча, свербіж та почервоніння очей, пирхота у горлі та сухий кашель, головний біль та утруднене дихання… Ці симптоми добре відомі людям, які страждають від алергії на домашніх тварин. Більшість з них помилково вважає, що основним подразником є шерсть кота чи собаки. Але чи дійсно це так?.
«Іноді пацієнти наполягають на тому, що у них не може бути алергії на кота, оскільки вони мають кота безшерстої породи. Але коти без шерсті набагато частіше вилизуються. А як відомо, алергія буває виключно на білки, які також містяться у слині. От саме на компоненти слини кота, які потрапляють на шерсть або шкіру тварини, і реагує людина. До того ж навіть від безшерстих порід котів, крім слини у навколишнє середовище потрапляє велика кількість інших виділень: лупа, сеча. Вони теж містять алергени», – розповідає Анастасія Левченко.
Прибираємо джерело
Звісно, щоб уникнути алергічних реакцій можна зменшити кількість контактів з твариною. Закрити улюбленцю доступ у спальню господаря, який страждає на алергію, використовувати очищувачі повітря з HEPA-фільтрами, прибрати килими, на яких накопичується шерсть, слина та сеча тварин, і навіть купати їх спеціальними шампунями… Всі ці заходи дійсно можуть зменшити симптоми хвороби. Але в цілому це проблему не вирішить.
Навіть якщо ви позбавитесь кота чи собаки, кількість алергенів у повітрі буде високою ще приблизно 6 місяців.
«Річ у тім, що розмір білкової молекули, яка містить котячий алерген Fel d 1 (скорочено від Felis domesticus – кішка домашня), дуже маленький. Вона в десять разів менша за алерген кліща домашнього пилу, тому легко потрапляє у дихальну систему людини. Ці молекули майже невагомі, вільно літають у повітрі декілька годин і очистити від них приміщення – непросте завдання (собачі алергени, навпаки, швидко осідають на підлозі)», - горить алерголог Анастасія Левченко.
До того ж молекула легко чіпляється на одяг і її можна принести додому з вулиці або побувавши у приміщенні, де мешкає кіт. Молекулу Fel d 1 знайшли навіть на арктичній станції, де не було жодного кота!
Здавалося б, безнадійна ситуація. Але вихід є…
Точна діагностика
За останні 10 років алергологія досить активно розвивалась, як і вся імунологія в цілому. Наразі існують методи, які дозволяють зробити точну діагностику і не тільки знайти причину алергії, а й визначити які конкретно молекули є подразниками. На основі цих результатів лікар обирає найбільш ефективний спосіб лікування.
«В слині кота або собаки є алерген, який складається з восьми компонентів. Сьогодні на молекулярному рівні можна визначити на який саме компонент реагує організм пацієнта. На основі цих результатів можна навіть зробити певний прогноз.
Наприклад, якщо у людини алергія на компонент номер чотири, то швидше за все у неї буде алергія на свинину, – каже Анастасія Левченко. – Щоб знайти цей шкідливий компонент, пацієнту потрібно прийти в клініку на консультацію зі спеціалістом, а потім зробити алергопроби.
Бувають і курйози, коли пацієнти хочуть привезти на тест свого кота, щоб визначити алерген. А нещодавно, нам зателефонував фітнес-тренер і розповів, що у нього алергія на спортивний мат для занять і пропонував прислати нам шматочок мата, щоб ми встановили алерген, оскільки він дуже зайнятий. Звісно, кота теж принести можна, але не потрібно. Адже лікувати ми будемо пацієнта, а не його улюбленця».
На жаль, поки що не існує котів та собак, які не викликають алергії. Але робота у цьому напрямку ведеться. Вчені дійсно намагаються вивести безалергенну кішку (до речі, коти менш алергенні ніж кішки). Також існує спеціальне харчування та вакцини для котів, після яких вони виділяють меншу кількість алергенів.
Цікавий факт: вченим вдалося встановити, що контакт з котами та собаками у ранньому дитинстві допомагає уникнути алергії на домашніх тварин та на пилок рослин у дорослому віці. Так, діти які контактували з тваринами з народження, майже ніколи не страждали від алергії. Ті ж у кого домашніх тварин не було – ставали алергіками у 49 відсотках випадків.
Нумо жити дружно!
Проблема також полягає у тому, що люди, які страждають від алергії на тварин, не знають про те, що цю хворобу можна вилікувати. Повернутися до комфортного способу життя можна за допомогою сучасних методів лікування.
«Не потрібно страждати і обмежувати себе у спілкуванні з домашнім улюбленцем, – розповідає Анастасія Левченко. – Проблему алергії на домашніх тварин може вирішити специфічна імунотерапія (СІТ). Метод даного лікування полягає у введенні в організм людини мікродоз тих алергенів, на які він реагує. Таким чином ми тренуємо імунну систему. Вчимо організм адекватно реагувати на подразник. З часом організм припиняє сприймати безпечного кота чи собаку як агресора, що становить загрозу».
Процес лікування тривалий і може займати декілька років. Ін’єкції з мікродозами подразника робляться раз на тиждень або раз на місяць.
«Для тих хто боїться голок та уколів, мікродози алергену можна вживати у вигляді пігулок або вприскувати спреєм під язик. Він має фруктовий смак, що особливо подобається пацієнтам. Спреєм можна користуватися щодня, наприклад, після чищення зубів, – розповідає Анастасія Левченко. – В середньому пацієнту потрібно багато часу, щоб взагалі забути про алергію на кота чи собаку. Але зменшення симптомів та покращення самопочуття спостерігаються вже з перших місяців лікування».
