Коли людина вживає велику кількість солодощів або п'є солодкі напої, в які входить цукор, часто перекушує, особливо продуктами з високим глікемічним індексом, то інсулін виробляється в надлишку. Якщо це відбувається часто і регулярно, то з часом клітини втрачають чутливість до цього гормону.
Організм перестає реагувати на інсулін, клітини не можуть отримувати і використовувати глюкозу і починають «голодувати». А глюкоза, яка не зуміла потрапити в клітини, перетворюється в жир, який відкладаються навколо внутрішніх органів і області живота. Подібний стан називається інсулінорезистентністю. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі повідомила лікар-дієтолог
Вона зазначила, що багатьох проявів можна не помітити в щоденних клопотах. Нерідко люди недооцінюють змін в своєму стані або ігнорують набір зайвої ваги, особливо в області живота. Але інсулінорезистентність-це не тільки проблеми з вагою.
Початкові ознаки інсулінорезистентності:
-
порушення пам'яті, головні болі, відчуття втоми;
-
запаморочення і слабкість при відсутності їжі більше 2-3 годин;
-
тяга до певних продуктів (наприклад, до солодкого);
-
злість і агресія, якщо довго не вживати вуглеводів;
-
часті переїдання;
-
сонливість після їжі,
-
спроби нормалізувати вагу безуспішні, вага знижується погано або не знижується взагалі.
Крім того дуже часто інсулінорезистентність йде пліч – о-пліч з іншими наслідками порушення обміну речовин-синдромом полікістозних яєчників, захворюваннями щитовидної залози.
Важливу роль у розвитку такого стану має:
-
високий індекс маси тіла;
-
зайва вага в області живота. Обсяг талії в нормі не більше 94 см (у чоловіків) або 80 см (у жінок). У здорових чоловіків відношення окружності талії до стегон не повинно перевищувати коефіцієнт 1.0, у жінок — 0.8. Тому вимірювання обхвату талії найбільш простий метод визначення.
-
малорухливий спосіб життя. Відсутність фізичних навантажень погіршує реакцію м'язової тканини на інсулін.
-
спадковість. Схильність до інсулінорезистентності може передаватися у спадок.
