Про роботу лікарки йдеться в документальному шоу «Доктор Мерсі» на TLC (discovery+), де вона працює з багатьма захворюваннями — від кіст і ліпом до, наприклад ринофіми, через який розмір носу збільшується втричі.
Спеціально для Сlutch Мерсі Одуеюнгбо розповіла про найцікавіші випадки в практиці, поширені хвороби шкіри і симптоми, які не варто ігнорувати.
Мерсі, розкажіть нам, будь ласка, про вашу співпрацю з каналом TLC: з якими найбільш цікавими випадками ви працювали впродовж зйомок шоу «Доктор Мерсі»?
Оу, дуже цікаво. Я думаю, що кожен із випадків певним чином кидав мені виклик. Можливо, це було трохи складніше, тому що тепер все відбувалося перед камерами, і я була в центрі уваги.
Але, скоріш за все, найважчими були величезні ліпоми. Уявіть, що деякі з них були більшими за те, що я можу фізично підняти в звичайному житті. Тож, я думаю, що деякі з цих операцій були занадто важкими фізично.
А ще складним було те, коли мені треба сказати пацієнту, що я нічого не можу для нього зробити — це розбиває моє серце. Або ж сказати, що спершу я маю відправити його до іншого спеціаліста, а потім, можливо, я зможу йому допомогти. Я дуже хочу всім допомогти, але мушу визнавати, що деяких людей я повинна направити до іншого спеціаліста.
Так, я розумію. А розкажіть, окрім шоу, які найбільш незвичні випадки були у вашій карʼєрі?
Окрім ліпом, про які я вже сказала, можна згадати випадок із часів навчання: я навчалася хірургії раку, і однією з пацієнток була жінка похилого віку. Їй, мабуть, було за 90, і вона прийшла з великим наростом на голові.
Розпочавши огляд ураження на голові, я побачила понад сотню опаришів, що виходили прямо з голови. Тоді я ледь не втратила свідомість, це було щось, але найбільш дивне — раку в неї не було. У неї в голові роками росли опариші, які утворили дірку в шкірі голови. Тоді я витратила близько двох годин на те, аби видалити всіх – всі вони були живі, повзали, несли яйця. Це був, мабуть, один із найшаленіших випадків у моїй кар’єрі.
Звісно, можу уявити.
А які взагалі найбільш розповсюджені сучасні шкірні захворювання? З чим у щоденній практиці ви стикаєтесь найбільше?
Розпочну з того, що я свого роду «гібрид» дерматолога. Я лікую пацієнтів із загальними дерматологічними захворюваннями, із них найбільш розповсюдженими є акне, екзема, псоріаз. Але я також витрачаю багато часу на обстеження шкіри, щоб переконатися, що у пацієнтів немає раку шкіри.
Я дуже ретельно вивчаю шкіру з голови до ніг, зосереджуюся на кожній ділянці, аби точно не впустити щось, чого там не має бути і що не стане загрозою для людини. Найчастіше зустрічаються просто висипання, на другому місці псоріаз, а потім екзема, рак шкіри. Також часто працюю з хірургічними операціями.
Чи правда, що рідкісні шкірні захворювання спричинені генетикою?
У більшості випадків так, генетично. Але для багатьох випадків у нас просто немає пояснень, ми не можемо пояснити, звідки вони зʼявилися, просто утворюються на рівному місці.
Але так, дійсно, є ті, до яких є генетична привʼязка, це дуже легко відслідкувати — найімовірніше щось подібне є у когось із ваших родичів.
А як щодо таких рідкісних захворювань як іхтіоз, синдром Левандовського, пігментна ксеродерма? Ви стикалися з ними?
Я ніколи не бачила їх у реальному житті, лише вивчала теорію, але це дуже рідкісні стани, з якими я поки не стикалася.
Працюючи з рідкісними захворюваннями та станами шкіри, чи вірите ви, що зможете допомогти та вилікувати повноцінно? Або це більше про покращення стану?
Розумієте, це доволі складно. Коли пацієнт приходить з рідкісними захворюваннями шкіри, це вже не просто про шкіру. Там точно є вплив інших органів: наприклад, стан мозку, стан нирок, стан кісток. У такому випадку ми працюємо в команді з іншими спеціалістами, а я лише один із, скажімо, 10-ти лікарів, яких пацієнти мають відвідати.
Як би я не хотіла, не все можна вирішити самостійно, і найкращим для стану пацієнта буде обʼєднатися з іншими спеціалістами.
А можете розказати про ліпому? Це небезпечно? Яка ліпома у вашій практиці була найбільшою?
Ні, ліпоми не небезпечні. Їх можна простіше описати як неракову форму жиру. Їх поява, у більшості випадків, починається з травми. Наприклад, ви потрапили в автомобільну аварію, або хтось вдарив вас кулаком, або ви впали, вдарилися, а потім жир виштовхується, і через це починає рости.
Отже, ліпоми не ракові і не небезпечні, але коли вони стають великими, це може стати болючим, коли ви вже не можете нормально рухатися і фізично робити щось як зазвичай. Мабуть, одна з найбільших ліпом у моїй практиці якраз показана в шоу — вона важила 19 фунтів, я про неї вже згадувала раніше. Вона була настільки велика, що я навіть не була впевнена, чи дістанемо ми її. Але вона вийшла навіть цілою, за один раз.
А які шкірні висипання можуть свідчити про аутоімунне захворювання та/або вважатися передраковим станом?
Деякі захворювання шкіри, наприклад, можуть свідчити про наявність у вас діабету, деякі про захворювання щитовидної залози. Іноді ми бачимо пацієнтів з випаданням волосся, що є аутоімунним станом, коли вони починають втрачати волосся, алопеція.
Часто коли пацієнт приходить проконсультуватися щодо висипання на тілі, можна зрозуміти, що насправді воно сигналізує про рак всередині, наприклад рак товстої кишки.
Дерматолог повинен знати, що справа не тільки в шкірі. Шкіра насправді говорить вам, що відбувається всередині. Так, були випадки, коли ми діагностували кілька видів раку товстої кишки, кілька захворювань щитовидної залози та аутоімунні захворювання, просто поглянувши на шкірні висипання.
А кісти шкіри? Як вони виглядають? Чи небезпечні вони і як ви їх лікуєте?
Кісти шкіри не небезпечні, вони схожі на ліпому і вони також не ракові. Наприклад, іноді у вас з’являється вросле волосся, воно росте неправильно, тому виникає запалення. Якщо його не видалити хірургічно, воно просто виросте знову.
В шкірній кісті якраз є сухе, мертве волосся, мертва шкіра, мертві нігті. Є деякі кісти, в яких є залишки зубів. Я знаю, що це звучить божевільно.
Лікувати їх треба лише хірургічно — кісту потрібно видалити повністю з тим, що її оточує, інакше ваше тіло просто знов заповнить простір мертвою шкірою, волоссям, нігтями та зубами.
Також є дуже предметне питання — чому на тілі можуть утворюватися білі плями?
Є різні типи білих плям: це може бути вітіліго, яке є аутоімунним, коли ваше тіло «атакує» колір шкіри. Ви можете отримати білі плями від простого старіння, наприклад, вікові плями. Звісно, якби ви уточнили, які саме це білі плями, ми могли б більш предметно зрозуміти, від чого саме вони.
Чи можливо вилікувати хронічні захворювання, наприклад, псоріаз, екзему? чи можна зробити вигляд шкіри кращим і як?
О, так, зараз медицина настільки розвинена, що коли приходить такий пацієнт, я люблю працювати з псоріазом. Я також у захваті від роботи з екземами, тому що приблизно за три-шість місяців ми можемо очистити шкіру приблизно на 80-90%, втамувати біль суглобів. Зараз дуже багато ліків і всі ці стани можна покращити дуже помітно, хоч би на 70% — це вже гарний результат.
А загалом які родимки розцінюються як небезпечні і на що треба звертати увагу?
Ну, наприклад початкові родимки є цілком нормальними. Але певні родимки можуть змінюватися з віком і змінюватися з часом. Перевіряти родимки просто: якщо гіпотетично ви розділили родимку навпіл, і ці дві половини не однакові за формою, розміром, кольором, текстурою, скоріш за все це має вас насторожити.
Або якщо ваша родимка раптом змінила колір, скажімо, була коричнева, а тепер червона, варто прийти на огляд до лікаря. Те саме стосується випадку, коли родимка або пляма була пласкою, а стала випуклою, або ж якщо починає боліти чи свербіти — вам потрібно звернутися до лікаря.
Але загалом, якщо ви тримаєтеся подалі від сонця, користуєтеся сонцезахисним кремом і наносите його кожні дві-чотири години, ви можете запобігти багатьом ракам шкіри, включаючи меланому.
Останнє питання — в Україні доволі обговорюваним є питання вакцинації дітей від таких захворювань як кір, вітряна віспа, краснуха. Ця процедура є не обовʼязковою і залишається на вибір батьків. На вашу думку, вакцинація повинна залишатися правом вибору або має стати обовʼязковою?
Непросте питання. Можу сказати на своєму прикладі, що для себе та моєї родини ми завжди обираємо бути вакцинованими. У мене є чотирирічна донька, і вона отримує всі необхідні щеплення.
Головною причиною того, чому ми живемо довше, ніж, наприклад, у 18 та 19 сторіччі, є саме розвиток вакцин, що викорінюють багато хвороб.
Вакцини точно рятують життя — люди більше не так часто вмирають від кору, епідемічного паротиту та краснухи, або ж поліомієліту, від якого раніше часто вмирали. Тому я вважаю, що це одне з найбільш важливих досягнень медицини. Але далі це вибір конкретної родини, вони можуть робити все, що хочуть.
Але, повторюся, що для мене та моєї родини отримувати щеплення важливо. Я вірю в медицину і думаю, що в міру того, як ми будемо рухатися вперед, ми зможемо жити довше завдяки всім цим досягненням.
