За словами психолога, ревнощі – це привид кохання, його лякаюча тінь. Часто ревнощі – це невроз. Вперше він з'являється у ранньому дитинстві. Діти можуть ревнувати один одного або відчувати, що їх батьки ігнорують. Ця схема недовіри до світу відтворюється у стосунках вже дорослого віку.
“Кохання – це відчуття, що ти знайшов почуття і свою пару. Ревнощі живляться сумнівами, підозрами, а любов – змістовним, безперечним почуттям довіри. Єдине, ніж ревнощі та любов схожі – внутрішнім діалогом. Ревнощі видає сумніви, бажання підкоряти, емоційну залежність, комплекс неповноцінності, тривоги, невротичні потреби у контролі. Це не про кохання”, – пояснює Наталія Підлісна.
З погляду психології, ревнощі – це контроль. Тому фахівці радять відпустити контроль над усім світом, а не лише над конкретною людиною. А ще ревнощі вказують на проблеми з самооцінкою.
[quote author=""]“Потрібно займатися самооцінкою. Якщо людині здається, що хтось кращий, красивіший, розумніший, і саме тому його партнер вибере ту людину, то психологія вчить відмовитися від таких порівнянь. Психолог допоможе усвідомити свою цінність, прийняти той факт, що кохання не потрібно заслуговувати. Якщо ви ревнуєте або партнер дає привід, психолог допоможе розібратися, чи потрібні вам такі відносини. З фахівцем можна пройти шлях до себе, щоб зрозуміти, хто найцінніша людина у вашому житті. Тут відповідь одна – ви найцінніша людина у вашому житті”, – коментує психолог.
Експерт запевняє – перевиховати ревнивих людей можна, але тільки в тому випадку, якщо людина працюватиме над собою. А ось поняття "здорова ревнощі" просто не існує. Відносини з ревнивцем – це токсичні стосунки.
