Користувач Мережі про свою складну ситуацію. Далі розповідь від його обличчя.
Після того, як у моєї мами стався інсульт - у неї паралізувало всю праву сторону тіла. Ми з дружиною забрали її до себе, щоб доглядати.
Моя рідна сестра забирати до себе маму не захотіла, мовляв місця у неї мало, двоє дітей, та ще й іпотека висить. Так що варіант найняти доглядальницю відпав відразу.
Півроку догляду за мамою дали прекрасні результати. Вона впевнено йшла на поправку, хоч права сторона все ж залишалася менш дієздатною. Всі турботи про маму в основному лягли на плечі моєї дружини.
Коли мама стала відчувати себе краще, то запитала, чи може вона у нас залишитися назовсім. Звичайно ж ми погодилися, місця вистачить для всіх. Та й за дітьми догляне, якщо нас вдома не буде.
І мабуть все і далі було б прекрасно і жили б ми щасливо, якби не один випадок.
Одного разу я випадково почув, як мама розмовляє з моєю сестрою: "Женечка, не переживай, квартиру продамо і зможете розрахуватися по іпотеці, ще й на однушку залишиться для ані".
Аня-старша дочка сестри і моя племінниця. Я вирішив висловити мамі все, що я думаю з цього приводу.
Мама не стала відпиратися і в усьому зізналася. Так як ми погодилися, щоб вона залишилася жити у нас, мама вирішила свою квартиру продати і допомогти моїй сестрі дружині і її родині.
Мені стало дуже неприємно. По життю всього я домагався сам: і в Інститут вступив, і машину купив і будинок побудував. Батьки жодного разу не допомогли, зате сестрі організували шикарне весілля, та й на перший внесок по іпотеці дали грошей.
Перший раз за свої 37 років я все це висловив мамі, а у відповідь почув: "Ти ж чоловік, тому повинен сам всього домагатися, а дружині потрібно допомагати і це можемо зробити тільки ми". Немов мені хто-небудь допомагав. Лише тато допомагав будувати будинок, коли був живий.
Коротше після всього цього, я відвіз маму до сестри. Настав її черга подбати про неї. Вже в трикімнатній квартирі місце знайдеться. Все життя з Женею всі сюсюкалися, а я горбатився, щоб домогтися чогось в житті. Зате коли мама захворіла, то улюблена дочка не захотіла піклуватися про неї.
Ні б розділити гроші з продажу батьківської квартири між нами двома, але мама вирішила купити племінниці квартиру. Чому ж не купити квартиру нашій старшій дитині?
Може я і недобре вчинив, але за все життя у мене занадто багато всього накопичилося. Раз все дістанеться сестрі, так нехай спочатку відпрацює.
