Чи віддавати дитину на позакласні заняття? Чимало батьків ставлять собі це запитання, бажаючи знайти здорову рівновагу між активним розвитком школяра, його відпочинком, дозвіллям та спілкуванням із друзями. Часто до позаурочної діяльності негативно ставляться самі діти, вважаючи її обтяжливим зобов’язанням, а інколи й батьки – з тих самих причин. То чи варто додатково навантажувати учня? Розгляньмо випадки, коли це дійсно доречно.
Якщо ви ставите на меті вирішення певних завдань
Позаурочна діяльність може бути просто необхідною, наприклад:
-
забезпечувати адаптацію у школі;
-
оптимізувати навчальне навантаження;
-
поліпшити умови для розвитку;
-
врахувати вікові та індивідуальні особливості.
Позаурочна діяльність забезпечує індивідуалізований підхід та може стати шляхом соціальної адаптації, якщо дитина має складнощі, або сприяти розвитку її унікальних можливостей.
Якщо це доречно та цікаво
Позаурочні заняття, це не група продовженого дня, де діти роблять уроки та сидять під наглядом учителів. Добровільність і особиста вмотивованість учнів у відвідуванні занять – одна з основних умов цього виду діяльності. Жодного примусу!
Чудовий приклад – учасниці відомого українського попколективу «Open kids», які стали кумирами мільйонів підлітків. Можна сказати, що життя дівчат перевантажене уроками вокалу, хореографії, акторської майстерності, жорстко слідкували за своїм режимом дня і відмовилися від багатьох речей, яким займаються їхні однолітки. Але кожна з дівчат зробила добровільний вибір і пішла на жертви заради того, аби стати зіркою.
42-річна Маша Єфросиніна зняла відео без макіяжу - чи позначився вік телеведучої на обличчі?
Додаткові заняття забиратимуть у дитини час. Це дійсно так. Якщо підліток хоче сидіти за планшетом і грати в ігри – це його вибір. Але якщо дитина хоче займатися вокалом, програмуванням чи курсами з мистецтва комунікацій, і отримує задоволення від персонального зростання, то жодні позаурочні заняття не перетворюються на тягар.
Якщо хочете прищепити звичку вчитись протягом життя
Позаурочні заняття дають дітям приклад стосунків поза школою. Спілкування тут більш неформальне, діти самі обирають, чим займатися, відповідають за власні здобутки, звикають до «пізнавального спілкування» та розуміють, що навчання – це дещо більше ніж урок, клас і парта.
Такі заняття формують у дитини проактивне ставлення до життя, де за надання і засвоєння знань відповідальний не лише вчитель. Адже навчання – це те, що ми визначаємо як корисне для себе, свідомо формуємо і докладаємо зусилля. Саме тому варто звернути уваги на різноматнітні онлайн-школи, наприклад, «На Урок». Тут дитина здатна самотужки обирати навантаження та напрями розвитку – вебінари, олімпіади, додаткові заняття з предметів або розвивальні курси з тем, які цікавлять найбільше.
Якщо ви берете курс на профорієнтацію
Навчаючись позаурочно, дитина не лише росте відповідальною, а й готується до дорослого життя. Якщо розвивати певні навички впродовж шкільних років, підліток суттєво обжене однокласників, отримає кращі шанси для вступу до вишу, чи навіть готову професію. Там, де решта учнів відчуватимуть розгубленість, не знаючи, яку спеціальність обрати, ваша дитина матиме сформоване уявлення про ціль у житті, професійні зв’язки та уникне проблем із профорієнтацією.
Камалія вийшла на сцену в сукні із занадто глибоким декольте: мало не впустила найдорожче
Якщо школа – це основа, яка дає освіту та розвиває різносторонні базові навички, то позаурочна діяльність – це дещо більше.
Завдання середньої освіти – сформувати «універсальну людину», тоді як запорукою життєвого успіху є здатність помітити унікальні навички дитини та виростити на їх основі фахівця. Саме тому тандем шкільної освіти та позакласного навчання є гарантією самореалізації дитини.
