Жіноче обрізання в Україні: унікальний експеримент-дослідження редакції Clutch

У листопаді 2018 року стало відомо, що цю звірячу процедуру до цих пір роблять в Росії. Та ще й не де-небудь, а практично в самому центрі Москви, в приватному медичному центрі «Бест Клінік». Про це повідомили наші російські колеги інформаційний портал «Медуза».

Редакція Clutch вирішила перевірити, чи можна зробити операцію жіночого обрізання в українських клініках

Для початку ми зайнялися онлайн-пошуком в Google, перевіряючи сайти клінік пластичної хірургії (популярних і не дуже), але там ніяких натяків на процедуру жіночого обрізання не було.

Після цього ми обдзвонили близько 10 медичних центрів у різних містах України: запитували, чи можна зробити подібну процедуру і скільки складе її вартість. Трохи пізніше додавали, що операцію треба буде провести семирічній дівчинці. Причина: релігійні переконання сім'ї.

Для довідки:

Процедуру жіночого обрізання роблять маленьким дівчаткам у віці до 12 років. При цьому частково, або повністю, відрізають клітор і малі статеві губи. У найбільш повній формі цієї операції повністю видаляються і великі статеві губи, а поранені краю просто зшивають. Проводиться тільки з релігійних міркувань, в основному в країнах Африки. Хоча є відомості, що до цих пір практикується в деяких регіонах Дагестану (Росія).

Результати нашого дослідження були наступними:

Гармонія пластичної хірургії: згодні були зробити процедуру, запрошували обговорити всі умови, якого бажаного результату ми хочемо досягти і т. д. Але дізнавшись, що операцію треба робити семирічній дівчинці і без медичних свідчень — відмовилися. Але запропонували звернутися до деякого київського лякаря Рамі, який, за їх словами, може взятися за таку справу.

АМС (Академічний медичний центр): саме там ми знайшли доктора Абу Шамсия Рамі Нуамановича, якого нам і радили в Гармонії. Однак, нам відмовили у процедурі, пославшись на маленький вік пацієнтки. І уточнили: дитячі операції у них можливі лише з 15 років, а конкретно на рахунок цієї — потрібна ще й особиста консультація.

Ана-Космо: тут з дітьми працювати відмовляються, а про таку процедуру не чули взагалі.

Клініка пластичної хірургії Доктора Слоссера: пообіцяли уточнити з приводу можливості даної процедури, але відразу попередили, що дітям операції проводять тільки з 9 років і без медичного показання робити точно не стануть.

Доктор Валіхновський: жіноче обрізання є в переліку послуг, але щоб зробити його дитині — необхідно пройти цілу комісію лікарів, включаючи психолога. І тільки якщо підтвердиться медична необхідність обрізання — зроблять.

Оберіг: адміністратор попросила почекати кілька секунд, а потім повідомила, що робити вони цього не стануть і дана процедура в принципі є протизаконною.

Доктора Олег Ткач Андрій Пасічник: порадили з таким питанням звернутися до дитячих гінекологів, так як вони спеціалізуються тільки на дорослій пластичній хірургії.

Virtus: запропонували прийти на консультацію, таку процедуру роблять. Але, почувши про віці дитину, відразу відмовилися.

Доктор Романюк Сергій: попросили передзвонити пізніше для уточнення, а потім повідомили, що подібного не стануть робити.

Ми запитували в кожній клініці, скільки коштує кліторектомия: в середньому, від 30 тисяч гривень без урахування наркозу. Але дана процедура не є типовою для України і непопулярною, її можуть зробити за бажанням пацієнтки, після 18 років. Що ж стосується жіночого обрізання дитини — це ще більш рідкісна операція.

На щастя, жоден медичний центр не дав згоду на проведення жіночого обрізання дитині 7 років (з релігійних переконань сім'ї): і це радує. Але, можливо, ми не так глибоко копали? Якщо ти знаєш про подібні випадки — пиши нам, ми обіцяємо розібратися в цьому.

Особливості процедури та відновлення: коментує відомий пластичний хірург, заслужений лікар України, Дмитро Слоссер:

«Жіноче обрізання — це чисто релігійна процедура, яка в наш час виконується тільки в країнах з радикальним мусульманством. Чому у нас її не зроблять? Насправді, ніхто не відмовиться виконати таку ж процедуру хлопчикові: чоловіче обрізання робиться у віці семи років і теж супроводжується певним травматизмом, причому на час виконання процедури ніхто не вводить в наркоз дитини і не стане проводити анестезію. Але, як правило, там і біль незначна. А ось аналогічна процедура для дівчаток вже більш травматична, так як тут видаляються статеві губи, що призводить до явно вираженої деформації статевих органів. Саме тому у всьому цивілізованому світі від жіночого обрізання давно відмовилися. До речі, подібні ортодоксальні течії є не лише у мусульман, але і християн – наприклад, ті ж скопці. Просто люди дотримуються якісь дивні обряди, взагалі не несуть в собі якогось сенсу і більше підходять для середньовіччя, ніж для сучасного світу.

Чи можна щось виправити: так, наслідки частково компенсувати можна, але вже в більш зрілому віці. Зокрема, існує така операція, як ліпофілінга, яка служить для збільшення обсягу статевих губ і забезпечує їх гарний зовнішній вигляд. Вона буде вкрай важливою для жінок, які перенесли обрізання, адже воно не тільки травматично, але і несе в собі потенціал висхідних урогенітальних інфекцій, так як зникає повне змикання статевих губ, і внутрішні органи залишаються не захищені. А значить, ризик різних інфекцій зростає в рази. До речі, подібна деформація може статися і внаслідок інших травм, не пов'язаних з обрізанням.

А ось відновити клітор вже не вийде. На жаль, але в мусульманському світі – жінка, не більше ніж механістичний продолжитель роду. Тому її намагаються всіляко відгородити від зовнішнього світу, калічючи і прибираючи можливі джерела для насолоди».

Жіноче здоров'я після обрізання: думка гінеколога Наталі Силиной:

«Взагалі, назвати цю процедуру «жіночим обрізанням» — в корені неправильно. Хоч вона і названа за аналогією чоловічого обрізання, але крім релігійної грунту, нічого спільного з ним не має, оскільки чоловікам не завдають таких серйозних травм, як жінкам. Правильніше буде назвати жіноче обрізання зкаліченням або умисним нанесенням каліцтв геніталіям, про що до речі, заявили і в ВООЗ. Якщо порівнювати ці дві процедури, то аналогічно до жіночого обрізання, у чоловіків просто зрізали б частину пеніса.

Після проведеної процедури розвиваються спайки, які найчастіше порушують процес сечовипускання і нормальної менструації, а про повноцінне статеве життя або про насолоду навіть мови йти не може. Це дійсно калічуче, глузливе ставлення до жінок. Щось подібне до тортур, аналогії яким немає навіть у тваринному світі.

На жаль, дана процедура завдає дівчаткам не фізичну, але і важку психологічну травму. Особливо, враховуючи той факт, що в певному відсотку випадків доньку на дану калічучу операцію призводить мати, яка сама пережила цей жах».

Секс з віддаленим клітором: думка сексолога Юлії Гайворонської:

«Я вважаю, що це звірство. І, чесно кажучи, відрізала б член тому чоловікові, який пропонує робити таке. Але є традиції, проти яких наші бажання можуть бути пилом. Чи відчуває щось обрізана жінка під час сексу? Все залежить від того, наскільки повністю була пророблена процедура кліторектомії: звичайно, якщо повністю видалити клітор, відчуттів під час сексу стане набагато менше. Фактично вони будуть, але які? Якщо голівку видалять, то все залежить від того, наскільки у дівчини чутливі тіло і ніжки клітора – це буде відігравати велику роль, адже видалити їх повністю задача не проста, вони йдуть в товщі тканин огинаючи сечівник, піхва і можуть анатомічно бути різної довжини і розташовуватися не так, як обіцяє підручник. Все дуже індивідуально. Це жорстока процедура, адже клітор — це центр сексуального задоволення в тілі жінки. Але якщо вибирати між клітором і життям, відповідь очевидна. Мені щиро шкода жінок тих країн, де такі звичаї досі збережені».

А що думають з цього приводу чоловіки в Україні?

«Хочеться сказати тільки дві речі: це жахливо і справа зовсім не в релігії. Це просто черговий спосіб вказати жінкам, де їх місце. Ні, я не шанувальник феміністичного руху, але мене щиро турбує той факт, що в сучасному цивілізованому суспільстві ми все ще змушені обговорювати тему знищення жінки, як особистості; психічного і фізичного насильства над нею. Неймовірно шкода тих дівчат, яких може скалічити власний батько просто тому, що їй не пощастило народитися жінкою». — Володимир, 30 років.

«Да, давно вже чув про цю практику, що калічить. Але можу запевнити, що в Корані немає приписів цьому страшному обряду. Мені здається, це всього лише вигадка тих недочоловіків, які раптом вирішили, що задоволення повинні отримувати тільки вони. Пам'ятаю, як дивився про це передачу, так там у сомалійців запитували, чи не шкода їм дівчаток — а ті у відповідь лише знизують плечима і говорять про традиції. Це настільки жахливо, що я просто не знаходжу слів. Звірі, просто звірі». — Ільдар, 34 роки.

«Мені здається, що якби я жив в Африці — щиро зрадів б тому, що таку процедуру роблять у клініках. У такому випадку про ненависть до медиків не може йти й мови: не зроблять вони, це відбудеться десь на відшибі, в підпільних умовах без дотримання будь-яких санітарних умов. Вже краще це зробить фахівець, ніж якась бабця іржавим лезом. А взагалі, мені незрозуміло, чому саме жінки винні в сіянні розпусти: таке відчуття, ніби чоловіки просто поруч проходили». — Ігор, 28 років.

«Дізнавшись про історію з московської клінікою, я кілька разів переказував її своїм знайомим. І знаєте що я чув? «Вигадки», «такого не може бути», «вкидання якийсь», і тому подібні коментарі. На жаль, нам легше відмахнутися, ніж визнати, що ми живемо в світі, де досі правлять дрімучість і мракобісся, нехай навіть у окремо взятих країнах. Шкода, дуже шкода». — Руслан, 22 роки.

Висновок:

Опитавши 10 клінік, виявилося, що лише в чотирьох із них знають про існування процедури жіночого обрізання. У 6 з 10 медичних центрів, адміністратори реагували на наше прохання нейтрально, тоді як деякі стали радити місця, куди ще можна звернутися (Гармонія пластичної хірургії, лікарі Олег Ткач, Андрій Пасічник). А були й ті, хто закликали одуматися і не піддавати дитину катуванням (Оберіг).

Так, українським дівчатам пощастило — їм не доводиться проходити через ті муки, що відчувають африканські дівчинки. Але і у нас є проблеми, на які не можна закривати очі. Зокрема, йдеться про брак статевого виховання в школі і вдома, який призводить до того, що українки досі соромляться відкрито говорити про місячні, замінюючи слово «менструація» на різні евфемізми, терплять відсутність задоволення в інтимних відносинах і, що найстрашніше, — бояться говорити вголос про насильство.

Можливо, саме тому нам варто переглянути своє ставлення до феміністок: незважаючи на радикальність свого руху, вони, як мінімум, змушують звернути увагу на гендерне становище жінок в суспільстві — воно, на жаль, досі не на кращому рівні.