Багато ходять в театри, щоб втекти від реальності. В «Дикому театрі» це неможливо – там показують реальність, причому в найбільш жорстоких її проявах. Він дивує, веселить, надихає, розкриває нариви, дратує, злить, але точно не залишає байдужим.
Мені здається, театр носить таку назву, тому що показує сучасне суспільство без прикрас. А інакше як диким наше суспільство не назвеш. Звичайно, багато хто звик думати, що зараз у нас вже все добре, але це або самообман, або неуважність, або результат промивання мізків.
Важливо зрозуміти, що не можна поліпшити життя, не побачивши проблем, які потрібно вирішити. «Дикий театр» ж їх оголює – бери, зауваж, вирішуй, не відвертайся, в кінці кінців. Подальший вибір тільки за вами.
Вистава «Бути знизу», на якому мені вдалося побувати в самий відповідний для цього момент життя, розповідає про життя звичайних жінок – жінки-богині, жінки-рабині і жінки з «залізними яйцями». Погодьтеся, кожна з нас буває у всіх трьох ролях. І кожна стикається з сексизмом, мизогинией (внутрішньої, у тому числі), а деякі, на жаль, ще й з газлайтингом і абьюзом – психологічним насильством у відносинах. Але найважливіше, що кожна може цього уникнути.
Актриси Богданна Шуманская, Юлія Литвиненко та Наталія Кобизька змусили повірити в кожен відіграний образ, змусили побачити у персонажах себе, подруг, знайомих, колишніх (а можливо і майбутніх) хлопців і суспільство в цілому, змусили сміятися, плакати і думати.
5 фактов, которые доказывают, что театр — это модно (и не скучно)
Вистава «Бути знизу» може легко замінити сеанс психотерапії. Справа в тому, що багато неприємні діалоги, гендерні стереотипи, токсичні відносини здаються НОРМАЛЬНИМИ. Нам вселяють, що пити кров один з одного – до речі, так, це показали в буквальному сенсі – нормально. Прогинатися, прислужувати, поступатися, навіть коли не хочеться – нормально. Бути знизу – і мова не про секс – нормально. Але коли бачиш це з боку, усвідомлюєш всю несправедливість і, як мінімум, замислюєшся, чому так сталося і як це змінити.
Чем мамы-феминистки отличаются от других матерейБезумовно, є люди, яким спектакль точно не сподобається, і проскакивающая нецензурна лексика тут не причому. Не припаде до душі тим, хто звик закривати очі на проблеми і робити вигляд, що нічого подібного у нашому суспільстві і в помині немає. І взагалі, потрапили в таку ситуацію – самі винні, з гарними дівчатами такого не трапляється. Зручно, звичайно, але чи правильно? Від таких ситуацій не застрахований ніхто, тому суспільству не можна відвертатися від проблем і прогинатися під систему – її треба змінювати.
Коли я писала, що «Дикий театр — мистецтво, яке змінить світ, я мала на увазі не те, що самі актори, режисери та продюсери зламають систему, немає. Це зробимо ми, глядачі, які завдяки театру усвідомлюють, що заслуговують жити в кращому світі.
«Дикий театр», спасибі вам, я в дикому захваті.
Фото — Олексій Товпига
Більше цікавих матеріалів читай на Clutch!
