Матеріал підготувала Анастасія Решетник.
Це єдиний в Україні центр, в якому безкоштовно допомагають дітям, які пройшли лікування онкології, а також дітям з інвалідністю, які мають:
- ДЦП різних форм;
- синдром Дауна;
- РАС;
- психічні розлади;
- затримку мови;
- вади слуху;
- порушення опорно-рухового апарату.
За підтримки Громадськоі організаціі
Коли переступаєш поріг центру, то перше, на що звертаєш увагу — з якою любов'ю він створювався. Затишні кімнати для занять, на стінах герої казок та фотографії вихованців, які вже пройшли реабілітацію.
Ми поговорили з співзасновницею центру інклюзії і корекції «Єва» Ольгою Кравчук, щоб дізнатись всі подробиці.
Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створення центру?
Наша організація починалася як реабілітаційний центр для дітей після онкозахворювань. Центр називається «Єва». Це ім’я дочки співзасновниці фонду, Світлани.
На жаль, у свої 17 років дитини моєї колеги не стало через онкологічне захворювання, з яким вона боролася все дитинство.
Коли вона закінчила перше лікування, постало питання реабілітації й, як виявилося, в Україні до тих пір не було дитячих реабілітаційних центрів після онкологічних захворювань.
Ми ще задовго до цього мріяли про відкриття подібного центру, але саме ця ситуація остаточно підштовхнула нас на втілення цих планів. Примітно, що в свої останні дні Єва розмовляла зі Світланою щодо інших дітей, що продовжуватимуть лікування, й просила маму не залишати їх напризволяще. То був наче її заповіт.
Які саме спеціалісти допомагають дітям?
В нашому центрі є логопед, психолог, нейроопераційний психолог, арт-терапевт, тренер ЛФК, тренер-реабілітолог в басейні й масажист.
Скільки дітей відвідують центр?
Один курс розрахований на 25 дітей. Це дає можливість надавати кожному з них індивідуальні заняття.
За яким принципом діти сюди потрапляють?
На нашому сайті та в соцмережах розміщений лист очікування, де дитина та її опікуни можуть надати свої дані, координати, реабілітаційну картку, яку надають при постановці інвалідності для подачі заявки.
Чи всім достатньо однакового терміну реабілітації, що триває 2 місяці?
За півтори року існування центру, в ньому виробилося правило: якщо дитині не вистачає двох місяців реабілітації, то через пів року вона може пройти повторний курс. Майже всі батьки хочуть привозити своїх дітей на постійній основі, тим більше, завдяки тому, що це благодійний курс – ми намагаємося якомога більшій кількості родин допомогти зменшити фінансове навантаження на їх бюджет, витрачений на реабілітацію.
Проте існує й інше правило, яке говорить про те, що три пропуски занять без вагомої на те причини – привід вважати за брак інтересу батьків у реабілітації дитини та привід взяти на звільнене місце нову дитину з листа очікування.
Ми не в змозі перестрибнути вище своєї голови, надаючи допомогу там, де її не хочуть приймати.
У нашому центрі від батьків також немало залежить. Знову ж таки, ми, напевно, єдиний центр, що пропонує подібне, але наші діти займаються не лише з реабілітологами - в цьому процесі задіяні й батьки.
Вони проходять школу для опікунів, де ми навчаємо їх, як досягати з дитиною результатів, що будуть наглядно помітні на її здоров'ї. Тому дійсно зацікавленим батькам також варто бути готовими до наших курсів.
А скільки тривають заняття?
Заняття поділені по годині: 45 хвилин – академічне заняття, 15 хвилин – перерва. На початку курсу ми завжди по-новому складаємо розклад і намагаємося робити так, щоб дитина відвідувала центр 2-3 рази на тиждень.
Також все залежить від самої дитини, а саме – від її здатностей витримувати навантаження, що надаються під час нашої терапії. Наприклад, діти з аутизмом заняття по 5-6 годин просто не витримають, для них це дуже велике психологічне навантаження, що врешті може навіть негативно відобразитися на дитині. Тому підхід завжди індивідуальний.
Який найяскравіший результат реабілітації вам запам'ятався?
Таких результатів багато і кожен раз спостерігаємо за цим зі сльозами на очах.
Історія 17-річного Влада з ДЦП. Розповідає мама Юля
Коли Влад лежав у відділені неврології, нам сказали, що він не буде ні сидіти, ні ходити, ні стояти. Проте лікарі помилилися.
Ми ходимо в "Єву" майже з самого початку створення центру. Нас періодично запрошують, а ми не відмовляємося, завжди з задоволенням приходимо.
Тут Влад навчився плавати, займатися додатковою фізичною культурою, соціалізувався. На даний момент його стан полегшився, а сам центр йому дуже подобається.
Зараз він ходить до звичайної школи в інклюзивний клас. Єдине – з ним пліч-о-пліч асистент, яка надає необхідну допомогу. Але в нього дуже велика жага до спілкування, взаємодії, тому він з радістю спілкується й з однокласниками, й з психологом на прийомах.
