Біографія і початок творчого шляху майбутньої знаменитості
Євгенія Гапчинська народилася в Харкові 15 листопада 1974 року і стала п'ятою дитиною в сім'ї військового. Якщо порівняти з ровесниками, в школу дівчинка пішла досить рано – їй тільки виповнилося п'ять років. А вже в 13 років юна леді надійшла в Харківське художнє училище. Пізніше, теж у першій столиці, художниця закінчить Харківський художній інститут. Євгенії пощастило пройти стажування в Нюрнберзькій художній академії. На початку нового століття молодий талант переїжджає в Київ, і з 2002 року починає свою художньо-виставкову діяльність. Далі її кар'єра пов'язана з видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га», однією з яскравою робіт, у співпраці з видавництвом, стала ілюстрація до книги Івана Малковича «Ліза та її син». У 2003 році Євгенія створює авторський бренд «GAPCHINSKA».
На сьогоднішній день у Євгенії великий досвід у проведенні виставок, адже щороку вона проводить десятки різних презентацій своїх робіт в Україні, Франції, Росії, Англії та інших країнах. Її галереї успішно процвітають в Україні, а от бізнес в Росії, за словами її команди, зараз в замороженому стані. Роботи Гапчинської зберігаються не тільки в приватних колекціях естетів, але і в європейських музеях. Однією з головних заслуг художниці стала ілюстрація до книги «Піратські історії» українського видавництва, яка потрапила в список найкращих дитячих книжок світу «White Ravens 2010».
Філософія художниці і ставлення до критики
Пройшовши через безліч випробувань, почувши сотні відмов, проливши море сліз, сьогодні Євгенії не потрібно стукати в закриті двері» і робити пропозиції спонсорам, тепер вони самі шикуються до неї в чергу за її роботами. За словами художниці, зараз, зустрічаючи, тих, хто їй колись відмовив у укладення контрактів, їй забавно бачити їх «щирі» посмішки. Бідність і подальше багатство дали Євгенії розуміння того, що вона ніколи не пропаде, навіть якщо буде квасити капусту на продаж, просто тому що буде робити це краще за інших. «Страх злиднів виховує працьовитість і впевненість у своїх силах.» — стверджує художниця Євгенія Гапчинська.
У художниці дружні стосунки з дочкою, навіть у дітей вона бачить маленьких дорослих і не вміє з ними «сюсюкатися». У шлюбі з чоловіком Дмитром вони разом більше 25 років, за словами Євгенії, їй подобається «рости» у відносинах з чоловіком.
До критики Євгена відноситься просто, а все, тому що головна мета творчості – радувати і надихати. Аналізуючи свою творчість, художниця зазначає, що їй подобається той факт, що всі її герої схожі між собою. «Раніше я багато плакала, коли чула неприємні слова на свою адресу або на адресу своїх картин. Це зачіпає будь-якого художника. Потім зрозуміла, що нерозумно витрачати свій час на чужі розмови, адже сподобається всім неможливо.» — каже Фролова.
Євгенія Гапчинська роботи, піратство, і плагіат картин
На просторах інтернету можна знайти не тільки копії янголят Гапчинської, але і різноманітні предмети побуту, одягу, поліграфії з їх зображеннями. Команда юристів авторського бренду Євгенії постійно судиться через незаконне використання її творчості в комерційних цілях. Один судовий процес закінчується, а другий починається і так, здається, ця «картина» нескінченна. Гапчинська каже, що творчість окрилює, адже це теж робота, а от крадіжка ці крила відбирає. Саме тому вона завжди буде на боці справедливості. На думку Євгенії, з одного боку копіюють тих, хто популярний, а з іншого важливо дивитися на питання філософськи. Адже шкода дивитися на людей, які не знайшли своє призначення, і змушені бути жалюгідною копією.
Чим надихається художниця Гапчинська
Стиль Євгенії Гапчинської важко не впізнати серед сотень інших художників, взяти хоча б найвідоміші янголята Гапчинської. У Євгенії є доросла дочка 19 років, художниця давно заміжня. Під час важких часів для України, її чоловік брав участь в АТО, куди Євгена кожен день відправляла все необхідне для всього взводу. Тема війни не відображається в її творчості, крім того, українська художниця Євгенія Гапчинська не любить обговорювати її навіть в інтерв'ю.
На її погляд, думка про те, що художник в галереї повинен бути голодним – не зовсім чесна. Малювати вона любить, коли в міру сита, навколо чисто, тепло, грає приємна музика, і поруч немає нікого, хто може підвищити голос. Галерея – її місце сили. В ідеалі вона повинна бути одна, а її головний і самий делікатний критик її дочка, от до її присутності під час творення шедеврів Євгена давно звикла. Завдяки йозі жінка перестала жити планами і за місяць не може написати ні однієї картини. Одна з головних причин натхнення – розуміння того, що життя це не про боротьбу, а про прекрасне. Її янголята та інші образи в її картинах як раз досить яскраво демонструють життєву позицію. Євгенії Гапчинській подобається жити в Україні, вона не хотіла змінювати місце проживання.
