Анжеліна Швачка – співачка, народна артистка України, солістка Національного академічного театру опери та балету, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Має голос мецо-сопрано оксамитового забарвлення. У програмі "Точка опори" на каналі "Дім" артистка розповіла, де зустріла 24 лютого, які моменти війни видалися для неї найскладнішими і як сьогодні бореться зі стресом та страхом.
Оперна співачка згадує – про те, що почалася війна, вона дізналася вдома від дочки, адже перших вибухів артистка не чула. Тоді про спокійне життя довелося забути – першу ніч родина співачки просиділа вдома, а наступного дня спустилася до метро. Проте через холод і протяги всі члени сім'ї захворіли і змушені були повернутися додому.
«Складніше було, коли я чула автоматні черги біля свого будинку. Ми живемо на Шулявці і ворог підходив до нас. Я це добре чула, тож не могла спати 2 тижні. Це дуже складно. Пам'ятаю, коли чули сигнал "Повітряна тривога" – виходили в коридор, де я голосно співала тільки для того, щоб не чути вибухів. Спочатку я співала, а потім раптом у мене зник голос. Це все на стресі, адже я майже не спала два тижні, а це погано впливає на голос. Маю сказати, що я взагалі не хотіла відкривати рота – не було настрою. Тільки коли почалися благодійні концерти, я потроху почала співати”, - згадала співачка Анжеліна Швачка.
Так, протримавшись кілька тижнів у Києві, з третьої спроби співачка з родиною нарешті змогли сісти на потяг і дістатися Тернополя, де на них чекали знайомі. Через деякий час артистка вийшла на сцену з благодійною метою, проте її серце було сповнене болю, адже рідна, така улюблена зала Національного академічного театру опери та балету залишалася порожньою.
“Це було найбільшим випробуванням. Тому що я завжди говорю: театр – це мій перший будинок! Це не той будинок, де я сплю, їм чи готую. Жити я можу будь-де, а працюю тільки в нашому театрі! Там справді всі стіни рідні! Скільки всього сталося за цей час – і успіхи, і страждання, і кохання – було різне”, – розповідає народна артистка України.
Але зараз двері відомого театру відчинені, це й рятує Анжеліну Швачку від стресу війни, а разом із цим зірка знаходить нові хобі та не забуває про старих.
“Робота рятує. Кухня також відволікає від усіх цих подій. Чесно скажу, коли мені страшно – починаю готувати! Просто як шалена. Мене починає трясти і треба виплеснути цю енергію. Тож я її віддаю кухні. Люблю готувати борщ – це святе для мене, і я готую його досить довго, майже три години. Також люблю м'ясні страви. А оскільки я рибалка, люблю знімати стрес на риболовлі, а потім приготувати рибу", – поділилася Анжеліна Швачка.
Крім того, Швачка відповіла на запитання, чи звикла до військових умов, що найбільше дратує при включенні світла, які особливості оперних вистав під час тривоги:
«Звикати до цього неможливо. Сьогодні я прокинулася за дві години до повітряної тривоги – мабуть, я вже якийсь інтуїт чи медіум. Я відчуваю. Це, звичайно, психологічно дестабілізує, але я заспокоюю себе тим, що ми найсильніші, як і наше ППО, ЗСУ. Але в мене є діти, і вони дуже переживають. Дочка одразу веде мене до коридору, бо там дві стіни. Зрештою, я таки трохи звикла. Хоч і страшне слово звикла. Вимкнення світла у мене, як і у всіх. Це дратує. Іноді, наприклад, перед виступом треба погладити концертну сукню, а немає можливості. Або помити голову, просушити феном, зробити укладання», – розповідає артистка.
Також Анжеліна Швачка згадала перший благодійний виступ після початку війни, який відбувся навесні у Тернополі і на якому зібрали кошти на авто для ЗСУ, розповіла про благодійні концерти, які зараз проводять і про благодійність своїх дітей.
Дивись відео на тему:
Більше цікавих матеріалів можна прочитати на clutch.ua .
Підписуйтесь на наш youtube-канал Клатч Онлайн і Клатч Старс .
