У цій статті ми обговоримо досить неприємну ситуацію: дитина перестає визнавати авторитет батьків. У відповідь на зауваження дорослих він грубіянить і огризається.
Отже. Є два основних етапи в житті дитини.
Перше. Починаючи, приблизно, так з трьох-чотирьох років діти усвідомлюють себе окремими від батьків особистостями. Тому трьохлітки хоч і невміло, але активно і напористо починають вивчати межі і можливості свого "я". І тут батькам дуже важливо: 1. Показати дитині його місце в сімейному укладі.
2. Дати дитині зрозуміти, що є сімейна вікова драбина, на якій кожен член сім'ї займає свою певну позицію. Відповідно до якої, він має свої права та обов'язки.
3. Не упустити момент, коли свідомість дитини пробує ламати цю систему сімейної ієрархії.
4. Бути готовими поставитися до подібних спроб дитини адекватно.
На жаль, батьки малюків часто самі провокують і підкріплюють дитячі протести. Дайте відповідь на кілька простих питань:
Ви періодично дозволяєте дитині те, що ще вчора самі ж забороняли йому робити?
Ваша дитина не ділиться з вами своїми улюбленими іграшками? І не дозволяє вам або іншим членам сім'ї торкатися до них, хоча ваші речі бере без попиту?
Під час прогулянки ваша дитина вигулює вас, а не ви його?
Чи часто дитина ігнорує Ваше звернення до нього? Чи дозволено дитині криком висловлювати свій опір і невдоволення?
Іноді він навіть кусає вас і б'є кулачками?
Якщо хоча б на два-три з цих питань Ви дали ствердну відповідь – ви ризикуєте закріпити непослух у своєї дитини.
Як правильно реагувати на протести і крики дитини, щоб це не перейшло допустимі межі? Будьте послідовні у своїх вимогах до дитини. Частіше грайте разом з ним. Вчіть його в грі ділитися, поступатися, вигравати і програвати. Стимулюйте його пізнавальні навички. Але при цьому створюйте для дитини чітко окреслені межі дозволеного.
Другий відчутний батьками підхід до бунтарства дитина здійснює в пубертаті. У дівчаток статеве дозрівання набирає обертів в 8-14 років, у хлопчиків — в 12-16 років. У цей момент Підлітки пробують на міцність не стільки своє особисте "Я", скільки стійкість батьків.
Чому виникає така ситуація?
Досягнувши статевої зрілості, Підлітки готуються до формування власних інтересів, уявлень і переваг. Якщо вдуматися, то логічно, що вони ставлять під сумнів багато батьківських норм, які їм транслювалися в сім'ї до цього. Підлітки стають відстороненими, категоричними і досить складними в спілкуванні. Але при всій своїй ершістості, вони дуже потребують батьківської любові і в розумінні. Батькам залишається одне-набратися терпіння. Не дивлячись на всі такі складнощі, дуже важливо, щоб підліток розумів: він може на вас розраховувати в будь-яких ситуаціях. Не втрачайте підлітка з уваги, але і не контролюйте його жорстко.
І головне, постарайтеся не перестаратися в перекроюванні сина або дочки під звичні вам "дорослі" стандарти. Пам'ятайте, сірі однакові стовпи-це кимось обтесані, колись повні життя дерева.
