Юрий Горбунов рассказал о курьезе, произошедшем с ним на Киевском вокзале

До старту серіалу «Великі Вуйки» креативний продюсер проекту Юрій Горбунов запустив флешмоб #підкорювачікиєва і закликав усіх бажаючих ділитися в соцмережах своїми історіями про життя у столиці. Найцікавіші з них потраплять на сторінки каналу «1+1» Instagram і Facebook.

В серіалі вже відомі глядачеві гуцули з культового серіалу «Останній москаль» переїжджають до Києва. За словами Юрія Горбунова, курйозні пригоди вуйок в столиці змусили його згадати і про свій переїзд з Івано-Франківська і пов'язаний з ним смішний випадок на Київському вокзалі.

«У 17 років я приїхав у Київ вступати в театральний інститут. Це була моя перша пригода зі столицею. Тому що на вокзалі ми з друзями відразу потрапили в смішну історію. Коли до нас підійшли хлопці і сказали, що всі, хто приїжджають в Київ, повинні купити звичайні листівки, які продавалися в кіосках за три копійки, ми купили у них за три рубля. Але ще тоді я безсумнівно закохався в Київ. І все, що відбувалося в Києві, я сприйняв з великим інтересом і задоволенням. Як, власне, і сьогодні», - пожартував Юрій на допрем'єрному показі серіалу.

До флешмобу #підкорювачікиєва приєдналися українські зірки, які в соціальних мережах поділилися власними смішними, мотивуючими і курйозними історіями.

Ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський, який зіграв у серіалі «Великі Вуйки» Міністра інфраструктури, розповів своїм передплатникам, як йому будучи ще студентом 3 курсу вдалося заробити гроші на перший автомобіль «Жигулі».

«В той час я став видним «нареченим» для студенток Інституту культури», - написав Поплавський поруч зі своїм студентським фото.

Відомий музикант і фронтмен групи Ріапобой Дмитро Шуров згадав про свою маленьку «афері» студентських років у богемному в той час барі «У Еріка» на вулиці Льва Толстого.

«Я поступив в Київський лінгвістичний університет в 1999 році. Як і всім студентам пострадянського простору, стипендії не вистачало ні на що, а хотілося мати кишенькові гроші. Єдине, що я вмів на пристойному рівні - грати на піаніно. Я весь час грав вдома, в інституті, в актових залах і також у двох панк-групах. Джазові кола, в яких я тоді обертався, допомогли мені час від часу також грати в богемному барі «У Еріка» на Льва Толстого (хто пам'ятає?). За вечір музикантам бар виставляли один келих пива, далі треба було купувати - цього я собі дозволити не міг, тому брав в рюкзак 2-3 пляшки пива з ларька і підливав собі та іншим весь вечір. Так тривало кілька місяців. Одного разу рюкзак впав на підлогу, і все 3 пляшки розбилися, створивши велику калюжу пива. Афера була розкрита, і більше мене грати в бар «У Еріка» не запрошували. Десь у той час про мою гру почув Юра Хусточка і запросив на репетицію з молодим, але перспективним колективом «Океан Ельзи», - написав Дмитро Шуров в Фейсбуці і запостив архівний знімок з тих часів.

Ведучий ТСН Святослав Гринчук теж поділився архівної фотографією, коли він тільки переїхав до Києва зі Львова.

«У Київ вже всерйоз і надовго я переїжджав на початку 2010-го. Мав з собою тільки рюкзак, 60 відсотків якого займали спальник і велика подушка у вигляді шматка кавуна. Це така, знаєте, колоритна, але зовсім не потрібна вам деталь. Десь тиждень переконтувався з кавуном у друзів, потім зняв кімнату. Ну і поїхав в цей урочистий момент погуляти біля знаменитого монумента «Батьківщина-Мати». А орієнтувався в місті я тоді ще гірше, ніж зараз», - написав під фото Гринчук і далі розповів веселу історію, як заблукав у пошуках скульптури. А знайти дорогу до метро йому допомагала майбутня дружина - вона вдома у Львові відкрила карту Києва і по телефону розповідала, як знайти метро.

Відомий музикант з групи "ТНМК" Олег Фагот Михайлюта під хештегом #підкорювачікиєва поділився історією про першої орендованій квартирі: «Коли ми приїжджали в Київ, зазвичай знімали квартиру на багатьох хлопців. Ось так у нас як-то була 2-кімнатна квартира, яку ми знімали всімох і жили по черзі».

Приєдналися до флешмобу також актори серіалу «Великі Вуйки» Артур Логай, Арам Арзуманян, Інна Приходько Наталія Корецька.

Артур Логай переїхав до Києва з Мелітополя до Києва в 2013 році. Головною мотивацією стало бажання змін у житті. І хоча ряд факторів перешкоджали цій події - відмовляння друзів і рідних, відсутність квитків на поїзд і майже забутий у вагоні рюкзак з останніми 800 грн в ньому, але за 6 років Київ став для нього справжнім домом.

«Як зараз пам'ятаю: 23.40, на пероні останній поїзд в Київ, дощ, я з сумками, без квитка і з порваною блискавкою на куртці. 12:00 на шляху і ось я - сонний, пом'ятий, але задоволений виходжу з вагона. Вже збирався йти на метро, як вирішив купити води і зрозумів, що немає рюкзака з усіма документами, включаючи паспорт і єдині 800 гривень в ньому ж. Як же я летів до поїзда, боячись, що його вже немає на пероні. Вибіг прямо до свого вагону, стукав, кричав і мені відкрили. Рюкзак так і лежав на верхній полиці. І з того моменту вже 6 років живу в цьому прекрасному місті, який став мені справжнім домом», - написав Артур.

Ще один мелитополец Арам Арзуманян згадав, як його спіткали труднощі пошуку першої знімною квартири в Києві, тому він у підсумку вирішив придбати власне житло.

Актриса Інна Приходько зазначила, що її підкорення столиці почалося з підкорення столичного метрополітену:

«Я дуже боялася натовпу людей, особливо в годину пік. І бувало залишалася перечекати той натовп. Мені здавалося, що мене затиснуть, розчавлять таку маленьку. І в один день зважилася побороти свої страхи. Просто почала розштовхувати людей в різні боки, звільняючи простір навколо. І все, схема спрацювала, фобія зникла», - жартує актор.

Схожі події з «підкоренням» метро чекають і героїню Інни Приходько в серіалі.

Українські зірки та гуцульські розваги: як пройшов допрем'єрний показ самої очікуваної комедії осені «Великі Вуйки» на «1+1»

А харків'янка Наталія Корецька зазначає, що вже на третьому курсі інституту мистецтв знала, що переїде в Київ.

«У 23 роки все вирішується дуже просто! 2 серпня 1999, 6:30 ранку, Майдан Незалежності, газета з оголошеннями в руках і міцні чоловіки навколо з криками «за ВДВ !!!». То чи зухвалим щастить, але за один день мені вдалося орендувати квартиру за ті копійки, що в мене були, підписати договір і відчути себе киянкою. На той момент здавалося, що підкорення вже відбулося, хоча попереду було дуже багато всього цікавого. Але це вже зовсім інша історія», - пише Наталія.